Для вчителя

Структура інтерактивного уроку представлена 5 етапами:

1. Мотивація. Увага учнів фокусується на проблемі, робиться спроба викликати інтерес до обговорюваної теми. Прийомами навчання тут можуть бути питання, цитата, коротка історія, невеличке завдання, розминка тощо. Етап займає не більше 5 % часу заняття

2. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів. Цей етап забезпечує розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку і чого від них очікує вчитель, викладач. Часом буває доцільно залучити до визначення очікуваних результатів усіх учасників заняття або заходу. На це витрачається приблизно 5 % часу.

3. Надання необхідної інформації. Під час його реалізації важливо дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, опрацювання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання. Для економії часу, досягнення максимального ефекту уроку можна подавати інформацію в письмовому вигляді для попереднього (домашнього) вивчення. На цей етап витрачається приблизно 10 % часу заняття.

 4. Інтерактивна вправа, яка вважається центральною частиною заняття. Вона займає не більше 60 % часу, що використовується на практичне освоєння матеріалу, досягнення поставлених цілей уроку. Послідовність проведення інтерактивної вправи така:  інструктування — учитель розповідає учасникам про цілі вправи,

· правила, послідовність дій і кількість часу, відведеного на виконання завдань; запитує, чи все учасникам зрозуміло;  об'єднання в групи , розподіл ролей;

·  виконання завдання, у ході чого вчитель виступає як організатор,

· помічник, ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи й навчання у співробітництві один з одним; 

презентація результатів виконання вправи.·

5. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку. На цьому етапі передбачається рефлексія, усвідомлення того, що зроблено на занятті, чи досягнуті поставлені цілі, як можна застосувати набуті знання й уміння в майбутньому.

Останній етап бажано проводити у формі запитань: що нового дізналися, якими навичкам оволоділи, чи може це бути корисним у житті. Крім того, слід обговорити проведення самого уроку: що було найбільш вдалим, що не сподобалося, що варто змінити в майбутньому.

Важливо, щоб самі учні змогли сформулювати відповіді на всі запитання. Для підбиття підсумків бажано відвести до 20 % часу уроку

Прогнозовані результати: активізація пізнавальної діяльності всіх учнів, формування вмінь і навичок, ціннісно-смислових орієнтацій; розвиток суб'єктності, мотивації до навчання.

Типи уроків по класифікації В.А. Онищука

Типи уроків: урок засвоєння нових знань; урок засвоєння навичок й умінь; урок застосування знань, навичок й умінь; урок узагальнення й систематизації; урок перевірки й корекції знань, навичок й умінь; комбінований урок. Структура уроку засвоєння нових знань: 1.     Актуалізація почуттєвого досвіду й опорних знань учнів. 2.     Мотивація навчальної діяльності школярів. 3.     Повідомлення теми, мети, завдань уроку. 4.     Сприйняття й первинне усвідомлення учнями нового матеріалу. 5.     Осмислення об'єктивних зв'язків і відносин у досліджуваному матеріалі й розкриття внутрішньої сутності досліджуваних явищ. 6.     Узагальнення й систематизація знань. 7.     Підведення підсумків уроку. 8.     Повідомлення домашнього завдання. Структура уроку засвоєння навичок й умінь: 1.     Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів. 2.     Мотивація навчальної діяльності школярів. 3.     Повідомлення теми, мети, завдань уроку. 4.     Вивчення нового матеріалу. 5.     Первинне застосування придбаних знань. 6.     Застосування учнями знань і дій у стандартних умовах з метою засвоєння навичок. 7.     Творчий перенос знань і навичок у нові або змінені умови з метою формування вмінь. 8.     Підсумки уроку. 9.     Повідомлення домашнього завдання. Структура уроку застосування знань, навичок, умінь: 1.     Актуалізація опорних знань і дій учнів, необхідних для творчого рішення поставлених завдань. 2.     Аналіз завдання, розкриття способів рішення творчих його елементів 3.     Підготовка необхідного встаткування. 4.     Самостійне виконання практичної частини роботи. 5.     Узагальнення й систематизація знань і способів виконання дій. 6.     Контроль учителя, самоконтроль і взаємоконтроль. 7.     Підведення підсумків уроку. 8.     Повідомлення домашнього завдання. Структура уроку узагальнення й систематизації знань: 1.     Мотивація навчальної діяльності школярів. 2.     Повідомлення теми, мети, завдань уроку. 3.     Узагальнення окремих фактів, подій, явищ. 4.     Повторення й узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань. 5.     Повторення й систематизація основних теоретичних положень і провідних ідей науки. 6.     Підсумки уроку. 7.     Домашнє завдання. 8.       Структура уроку контролю й корекції знань, умінь і навичок: 1.     Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення теми, мети й завдань уроку. 2.     Перевірка знань фактичного матеріалу. 3.     Перевірка знань учнями основних понять. 4.     Перевірка глибини осмислення знань і ступеня узагальнення їх. 5.     Застосування учнями знань у стандартних умовах. 6.     Застосування учнями знань у нестандартних умовах 7.     Збір завдань. 8.     Підсумки уроку. Компоненти уроку: 1.     Цілі уроку. 2.     Зміст навчального матеріалу. 3.     Методи навчання. 4.     Навчальні ситуації. 5.     Тип уроку. 6.     Засоби навчання. 7.     Діяльність учителя й учня на уроці.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Освітні завдання уроку.

Забезпечити в ході уроку засвоєння (повторення, закріплення) певних основних понять, законів, теорії, а також наукових фактів.

Сформувати (продовжити формування), закріпити конкретні спеціальні вміння з даного предмета.

Сформувати (продовжити інформування, закріпити) певні загальні вміння і навички. Наприклад, навички планування в відповіді, навички роботи з книгою, вміння читати і писати у швидкому темпі і т.д.

Усунути прогалини в знаннях, спеціальних і загальнонавчальних уміннях і навичках.

Виховні завдання уроку.

Сприяти формуванню основних світоглядних ідей, причинно-наслідкових зв’язків між явищами.

Забезпечити моральне виховання учнів, формувати такі риси характеру: патріотизм, гуманізм, милосердя.

Сприяти трудовому вихованню і профорієнтації учнів (наприклад, ознайомити їх з певними традиціями, професіями).

Сприяти естетичному вихованню учнів (ознайомити з творами літератури, мистецтва, естетикою праці, побут).

Сприяти фізичному вихованню учнів, турбуватися про раціональну організацію навчальної праці, попереджувати втомлюваність на уроках.

Усувати типові недоліки у вихованні учнів класу.

Розвиваючі завдання уроку.

Розвивати в учнів уміння виділяти головне, суттєве у виучуваному матеріалі, порівнювати, узагальнювати факти, логічно викладати свої думки.

Розвивати в учнів самостійність, прагнення самостійно здобувати знання, вміння долати труднощі в навчанні, використовуючи для цього проблемні ситуації, творчі завдання, дискусії, спостереження в природі, самостійне складання задач, заохочення наполегливості при розв'язуванні задач і т.д.

Розвивати емоції учнів, створювати на уроках емоційні ситуації здивування, радості, парадоксальності, використовуючи яскраві приклади, ілюстрації, демонстрації, які впливають на почуття учнів.

Розвивати пізнавальний інтерес учнів, використовуючи дані про новини науки і техніки, ігрові ситуації, навчальні дискусії.

Звернути увагу на усунення недоліків у розвитку інтелекту, волі емоцій, інтересів учнів класу.

При роботі з найбільш підготовленими учнями звертати особливу увагу на розвиток певних сторін їх інтелекту, волі, емоцій, здібностей.