Виховні технології та форми роботи

Освіта, навчання., виховання... Три головні частини педагогічного процесу. Так було, так є і так буде. Однак кожна епоха висуває з названої триєдності на перший план одну з основних частин, яка в певний історичний момент є визначальною.
В сьогоднішніх умовах зростає ціна моральної спрямованості здобутих знань. Ще Я. А. Коменський говорив: "Діти допитливі, з гострим розумом при правильному вихованні стають великими людьми". Ось чому чим багатша на знання людина, тим гостріше ставиться питання про рівень розвитку її загальнолюдських цінностей, наприклад таких, як громадянська активність, відповідальне ставлення до справи, вміння враховувати загальні інтереси, вміння підкорятися і керувати. Ці та інші якості можуть формуватися при діяльнішому спрямуванні процесу виховання особистості, що розвивається. У зв'язку з цим перед педагогами постає завдання — навчитися мистецтва виховної роботи, оволодіти новими технологіями виховного процесу.

Година класного керівника, виховна година

1. «Виховна година – це одна з найпоширеніших форм організації фронтальної виховної роботи». ( М.І. Болдирєв).
2. «Виховну годину можна назвати спеціально організованою ціннісно-орієнтованою діяльністю, що сприяє формуванню у школярів системи ставлення до навколишнього світу» (Н. Е. Щуркова, Н.С. Фінданцевич).
3. «виховна година – це час для спілкування класного керівника зі своїм колективом, коли він використовує різноманітні прийоми, засоби організації взаємодії». (Е.В. Титова).
4. «Виховна година у нашому розумінні це не якась певна форма роботи, а година класного керівника, та сама «клітинка» виховного процесу, що дає змогу шкільному педагогові знайти час для спілкування з вихованцями, відкрито проголосити й висвітити заплановане ставлення до певних цінностей, зробити виховний вплив систематичним і регулярним, а сам процес виховання - не хаотичним і випадковим, а керованим і цілеспрямованим» (Л.І. Маленкова).
5. «Виховна година є форма прямого спілкування вихователя зі своїми вихованцями». (В.П. Сазонов).
6. Година класного керівника – це форма виховної роботи, при якій школярі під керівництвом педагога включаються у спеціально
організовану діяльність, що сприяє формуванню в них системи
ставлення до навколишнього світу». (Л.В. Байбородова).
Узагальненим визначенням години класного керівника, виховної години, опираючись на думку педагогів-практиків, можна вважати таке - це спеціально відведений класному керівникові час для проведення виховної роботи з учнями класу.

ТЕХНОЛОГІЯ КОЛЕКТИВНОГО ТВОРЧОГО ВИХОВАННЯ (за І. II. Івановим)

Історія виникнення технології
Першим у педагогічній діяльності використав технологію колективного творчого виховання А. С. Макаренко. Вся діяльність його колонії імені М. Горького та комуни імені Ф. Дзержинського була заснована на ідеях цієї технології: колективне рішення і виконання всіх дій; зміна складів зведених загонів; система перспективних ліній.

ПРОЕКТНА ТЕХНОЛОГІЯ

Історія виникнення технології
Навчальне проектування не є принципово новою технологією. Метод проектів виник у 20-ті роки нинішнього століття у США. Спершу його називали "методом проблем" і розвивався він у межах гуманістичного напряму у філософії та освіті, в педагогічних поглядах та експериментальній роботі Джона Дьюї. У ньому містилися ідеї побудови навчання на активній основі, через доцільну діяльність учня, у співвідношенні з його особистим інтересом саме в цих знаннях. Надзвичайно важливо було показати дитині її особисту зацікавленість у здобутті цих знань, де і яким чином вони можуть їй знадобитись у житті. Проблема мусить бути з реального життя, знайома і значуща для дитини, для її розв'язання дитині необхідно застосовувати здобуті знання або ті, що їх належить здобути.

ТЕХНОЛОГІЯ САМОРОЗВИТКУ (М. Монтессорі)

Історія виникнення технології
Марія Монтессорі (1870—1952) — видатний італійський педагог, реалізувала ідеї раннього розвитку і вільного виховання.
Марія Монтессорі народилася в сім'ї інженера-будівельника Александро Монтессорі і Ренільди Стоппарі. Матері Марії в освіті було відмовлено, тому всі її сили були спрямовані на виховання доньки. Вона підтримувала в дитині прагнення до відкриття нового і невідомого, прагнення до свободи, прищеплювала якості лідера. Якось, серйозно захворівши, Марія сказала матері: "Не бійся, мамо, я не можу померти, мені занадто багато треба буде зробити".

ВАЛЬДОРФСЬКА ПЕДАГОГІКА

Історія виникнення технології
Ідеал виховання зазнавав історичних змін. Давні індійці намагалися підпорядкувати людську натуру школі йоги, за допомогою якої виховувалися тіло, душа і дух. Давні греки піклувалися про те, щоб молоді тіла розвивалися за допомогою гімнастичних і танцювальних вправ, удосконалювалися і набували витонченої, гармонійної форми. Греків здивувала б дитина, яка тривалий час сидить на одному місці — за партою. Для греків урок починався б із перерви, де вихованці гралися б і бігали. Давньоримським ідеалом були ритор, оратор (Цицерон, Цезар), у яких слово мало величезну силу, тому основна увага приділялася постановці дихання і голосу, розвитку здатності формулювати свої думки.

Форми проведення виховних годин

Класна година дає змогу розвивати моральні, етичні, естетичні, науково-пізнавальні та світоглядні погляди учнів. Але як організувати і провести дійсно вдалу класну годину? Насамперед при її організації та проведенні слід керуватися такими принципами, як:

взаємозв'язок самосвідомості учня та його діяльності, що передбачає вибір таких форм і методів роботи, які впливають одночасно і на свідомість, і на поведінку дитини;
особистісно орієнтований підхід, що дає змогу найбільше уваги приділяти розвитку особистих якостей учня;
варіативність, а саме гнучке наслідування програми виховної роботи і коригування її змісту залежно від актуальності певних проблем, питань, заходів, акцій тощо;
продуктивність, що виявляється в отриманні класним керівником позитивного для формування особистості учня результату.

Також необхідно дотримуватися алгоритму організації та проведення класної години, який, зокрема, може містити такі пункти:

визначення цілей і завдань класної години;
обрання форми проведення класної години, її назви;
способи створення у класі потрібної психологічної атмосфери;
власне проведення класної години;
педагогічний аналіз. Його можна здійснювати на двох рівнях, а саме: обговорювати результати проведення класної години та планувати подальшу діяльність у цьому напрямі разом з учнями; аналізувати виховний результат разом з колегами.

Крім того, доцільно ознайомитися з основними компонентами класної години, зокрема такими, як:

цільовий - завданням класної години має бути насамперед розвиток індивідуальності учня, становлення його особистості;
змістовний - зміст класної години особливо важливий, адже вона має містити матеріал, необхідний для самореалізації учня;
діяльнісний - учні мають бути повноправними організаторами класної години та її активними учасниками, адже це дає їм змогу застосовувати свій життєвий досвід, виявляти і розвивати індивідуальність;
аналітичний - результативність класної години слід оцінювати з огляду на те, чи збагачує вона життєвий досвід учня, чи впливає на розвиток його індивідуальності і творчих здібностей.

Залежно від того, у межах чи за межами загальноосвітнього навчального закладу відбуваються класні години, їх умовно можна розподілити на шкільні та позашкільні. У свою чергу шкільні класні години поділяють на:

дискусійні;
змагальні;
творчі;
ігрові.

У цій публікації ми пропонуємо детальніше ознайомитися з дискусійними та змагальними формами проведення класної години.
Серед дискусійних форм проведення класної години найпопулярнішими є:

диспут;
дискусія;
конференція;
"круглий стіл";
"вітальня";
лекторій.

Доцільно розглянути їх детальніше.
Публічне обговорення наукової або суспільно важливої проблеми, щодо якої існують різні або протилежні думки, називають диспутом. Обирати слід таку проблему, що:

не торкається особистих переконань і не ображає учнів;
допускає різні способи розв'язання;
є відомою для учнів;
відповідає потребам та інтересам учнів.

Головна цінність диспуту - те, що під час нього в учнів формується діалектичне мислення. Крім того, диспут дає змогу розв'язувати і чимало інших педагогічних завдань, оскільки учні:

беруть участь у невимушеній, живій розмові, а це допомагає уникнути формалізму в знаннях;
вчаться висловлювати свою думку й обґрунтовувати її;
привчаються до діалогу, тобто вникають в аргументи опонента, вчаться знаходити в них слабкі місця, ставлять запитання, наводять контраргументи і, як результат, виявляють помилкові твердження;
самостійно готуються, оскільки, щоб брати участь у диспуті, треба знати фактичний матеріал теми, яка під час нього буде обговорюватися;
формують самосвідомість, адже диспут сприяє перетворенню знань у переконання.

Словесне змагання, аргументовану суперечку, в якій учасники обстоюють свої точки зору, називають дискусією. Основні завдання дискусії:

знайти істину з'ясувавши різні точки зору, що сприяє не лише поглибленню знань, а й формуванню світогляду;
виховувати в учнів культуру спілкування, зокрема навчати:
просто і зрозуміло висловлюватися;
переконливо доводити точку зору;
спокійно вислуховувати аргументи опонента тощо. Дискусія - це форма демократичного спілкування, що має такі

переваги:

дає змогу організувати живе спілкування, залучити всіх або більшість учнів до обговорення певної проблеми;
передбачає напружений мисленнєвий процес, адже роздуми щодо проблеми, яку обговорюють під час дискусії, стимулюють мовну активність і самостійність судження.

Розпланувати в деталях, прорепетирувати, розіграти дискусію не можна, адже так вона буде неприродною. Однак методику її проведення умовно можна розподілити на три етапи:
перший етап - підготовка до дискусії, під час якої слід:

обрати проблему, яку обговорюватимуть під час дискусії. Проблему можна запропонувати, але в жодному разі не потрібно нав'язувати її учням. Іноді проблему визначають за результатами анкетування учнів;
дослідити обрану проблему;
створити ініціативну групу з підготовки дискусії;
підготувати оголошення, у якому зазначити проблему, яку обговорюватимуть, час і місце проведення дискусії;
підготувати приміщення, зокрема розставити парти і стільці так, щоб учасники дискусії бачили одне одного. Також можна розвісити у приміщенні афоризми, правила ведення дискусії, оформити виставку книг тощо;

другий етап - власне дискусія. її успіх багато в чому залежить від учителя, який має виконувати роль ведучого. Йому не слід:
-   без особливої необхідності втручатися в обговорення проблеми;
-   чинити психологічний тиск на учнів за допомогою свого авторитету різких суджень, зауважень;
-   перебивати учнів і багато говорити самому;
-   відкрито підтримувати одну зі сторін, яка відстоює певну точку зору;
-    третій етап - підбиття підсумків. На цьому етапі ведучий може висловити своє ставлення до проблеми, яку обговорювали під час дискусії.
Нараду, в ході якої обговорюють і розв'язують певну проблему, називають конференцією. її підготовку і проведення можна розподілити на декілька етапів, зокрема:

обрання теми;
визначення терміну проведення; " розроблення програми чи плану;
пошук літератури, яку можна використати для розкриття обраної теми;
робота з літературою;
надання індивідуальних і групових консультацій для учнів - учасників конференції;
власне конференція;
підбиття підсумків.

"Круглий стіл" - це форма публічного обговорення або висвітлення обраної проблеми, під час якого учні висловлюються в певному порядку. При цьому всі учні, які беруть участь в обговоренні, мають однакові права.
Захід для вузького кола осіб, об'єднаних спільними інтересами і захопленнями, називають "вітальнею". На такому заході у затишних умовах учні мають змогу обмінятися інформацією про вистави, концерти, поезію і прозу тощо. Відповідно "вітальні" розподіляють на:

театральні;
музичні; " художні;
літературні тощо.

Найчастіше "вітальню" організовують у формі:

костюмованого вечора-спогаду про минулі епохи, під час якого намагаються відтворити атмосферу ХУІІІ-ХІХ сторіч;
чаювання з цікавими людьми - акторами, музикантами, художниками, поетами. Під час цих зустрічей переглядають та прослуховують фрагменти творів у виконанні гостей або учнів. У деяких загальноосвітніх навчальних закладах такий захід називають також "салоном".

Продуманий і розпланований на певний проміжок часу цикл лекцій з обраної тематики називають лекторієм. При цьому обирати тематику лекторію слід з огляду на завдання і плани виховної роботи. Зазвичай теми лекцій планують на увесь період роботи лекторію, а саме на 3-6 місяців.
Підготовку лекторію можна розподілити на декілька етапів, зокрема:

обрання тематики;
визначення тем лекторію на увесь проміжок часу;
підбір і запрошення лекторів або розроблення лекцій учителем;
повідомлення учнів про проведення лекторію;
підготовка технічних і наочних засобів;
оформлення місця проведення лекторію.

Найпопулярнішими формами проведення класної години змагального характеру в загальноосвітньому навчальному закладу є:

конкурс;
вікторина;
огляд;
презентація;
турнір.

Пропонуємо розглянути їх детальніше.
Змагання у певному виді діяльності, яке стимулює до розвитку та вдосконалення, називають конкурсом. Під час класної години, організованої у цій формі, учні мають змогу:

навчатися правильно себе оцінювати;
розвивати вольові якості;
виховувати естетичний смак;
визначатися зі своїми захопленнями.

Залежно від змісту розрізняють декілька видів конкурсу, зокрема:

конкурс професійної майстерності. Його можна проводити у вигляді театралізованих захистів річних планів роботи, перспективних і неперспективних форм роботи тощо;
екологічний конкурс. Він дає змогу розширювати знання учнів про довкілля і природокористування, привертає увагу до проблем збереження і розвитку рослинного і тваринного світу тощо;
розважальний конкурс. Так, під час класної години з учнями можна провести конкурс "Шляхетні дівчатка та лицарі-хлопці";
шоу-конкурс, наприклад "Таланти твої, Україно";
" конкурс-вікторина, який може бути:

- тематичним, приміром "Екологія у загадках", "Хто і коли жив в Україні";
- театралізованим, наприклад "Молодіжне дозвілля", "Мелодія весни", "Господар і господарочка";
- інтелектуальним, приміром "Ерудит природи", "Його ввічливість Етикет" тощо.
Підготовку до конкурсу можна розподілити на декілька етапів:

обрання яскравої назви, яка може істотно підвищити інтерес учнів до конкурсу і викликати бажання взяти у ньому участь; розроблення конкурсних завдань;
визначення умов і критеріїв конкурсу, а також оформлення положення про конкурс.

Гру, під час якої учні відповідають на усні або письмові запитання з різних галузей знань, називають вікториною.
Підготовку до вікторини можна розподілити на декілька етапів, зокрема:

вибір теми;
підбір літератури, ігрових матеріалів;
поділ учнів на команди до 10 осіб;
обрання капітанів тощо.

У вікторині слід задіяти всіх членів команд. Кожен учень має отримати від команди-суперниці хоча б одне запитання. У разі неправильної відповіді право задавати запитання залишається у команди-суперниці.
Після проведення завершального етапу вікторини учителю потрібно підрахувати загальну суму балів кожної команди та оголосити команду-переможця.
Гра, в якій команди змагаються в гумористичних відповідях на задані запитання, імпровізаціях на певні теми і розігруванні заздалегідь заготовлених сцен, називають Клубом веселих і кмітливих (КВК).
Підготовку КВК розподіляють на декілька етапів, а саме:
формування творчої групи, зокрема обрання:

сценариста-режисера;
акторів;
художника-декоратора;
музичного керівника;
освітлювача тощо;

визначення основної теми і підтем для окремих конкурсів, зокрема таких, як:

"візитна картка";
розминка;
конкурс капітанів;
музичний конкурс;
домашнє завдання;
обрання ведучого з огляду на специфіку заходу;
проведення репетицій і попередній перегляд виступів команд;
надання учителем методичної, музичної та оформлювальної допомоги командам;
виготовлення афіш і запрошень, розміщення інформації про проведення КВК у шкільній газеті тощо.

Огляд - це публічний показ результатів певної суспільно корисної діяльності колективів, груп і окремих людей з подальшою оцінкою досягнутого ними рівня і нагородженням. Організовують огляд у вигляді виступу, пересувної чи стаціонарної виставки.
Слід зазначити, що зазвичай огляд - масштабний захід, який здійснюють на рівні усього загальноосвітнього навчального закладу, району тощо.
Водночас такий захід можна провести і на рівні класу, наприклад організувати огляд:

робіт з образотворчого мистецтва;
художньої фотографії;
техніки, виготовленої учнями вручну тощо.

Представлення громадськості певних розробок їх автором чи групою авторів називають презентаціями. Вирізняють декілька їх видів:

презентація проекту - найвимогливіший щодо змісту, підготовки та форми подачі вид презентації, оскільки автору або групі авторів проекту слід переконати аудиторію в необхідності його втілення;
презентація обсягу і змісту виконаних робіт з метою представлення певній вузькій групі людей їх результатів. До такої презентації висувають менші вимоги щодо дотримання правил підготовки та форми подачі, тому вона може бути цілком довільною, якщо доповідач вільно володіє необхідною інформацією;
презентація плану майбутніх робіт схожа на презентацію обсягу і змісту виконаних робіт. Відмінність полягає у тому, що об'єктом обговорення є майбутні роботи автора чи групи авторів. Метою такої презентації є інформування певного кола осіб про намічені роботи, їх опис, критичний аналіз і, за потреби, зміна.

Турнір - це вид змагання, у якому бере участь парне число гравців. У першому турі їх за рейтингом розбивають на дві групи - найсильніших і найслабших. Після цього формують пари за таким принципом: найсильніший гравець з першої групи проти найсильнішого з другої, другий по силі гравець з першої групи проти другого по силі з другої і так далі. У разі непарної чисельності гравців той, хто має останній номер, отримує в першому турі бал без участі у грі.
У наступних турах усіх гравців розбивають на групи за кількістю набраних балів. Так, після першого туру має бути три групи:

переможці;
ті, що зіграли у нічию;
ті, що зазнали поразки.

Якщо у певній групі непарна кількість гравців, то одного з них переводять у групу, яка є найближчою за отриманими балами.
Пари гравців для наступного туру складають з однієї групи (переможців, тих, що зіграли у нічию, або тих, що зазнали поразки). При цьому слід стежити, щоб одна пара не проводила в турнірі більше однієї гри.
Перемогу здобувають гравці, які отримали найбільше балів.

ТЕХНОЛОГІЯ ПІДГОТОВКИ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

Алгоритм проведення виховного заходу

Як найефективніше спланувати і провести виховний захід у класі?

Етап І. Цілеспрямування(постановка мети й завдань)

На цьому етапі здійснюється визначення ролі виховної справи в житті колективу; висунення конкретних виховних завдань, варіантів різних справ, які будуть запропоновані вихованцям на вибір у вступній бесіді. Іншими засобами визначенню можливої колективної справи можуть бути: розвідка цікавих справ, проведення анкет-пропозицій.

Зміст діяльності вихованців:

1. Обговорення мети майбутньої діяльності: навіщо? що це нам дасть?

2. Висунення й обговорення варіантів майбутньої справи (запропонованих учителем або учнями): що і для кого зробимо? коли? хто буде брати участь? разом із ким будемо робити?

Зміст діяльності та позиція вихователя:

1. Аналіз даних психолого-педагогічної діагностики: потреби особистісного розвитку (інтересів і нахилів) учнів; проблеми психосоціальної дезадаптації школярів, їхнього місця в системі міжособистісних взаємин.

2. Визначення мети й завдань виховного впливу:

• відкрита мета (поставлена перед учнями) — особистісно значуща для учнів, пов'язана з їхніми інтересами;

• прихована мета (педагогічна) — пов'язана з формуванням окремих якостей, корекцією дезадаптивної поведінки школярів.

Етап II. Колективне планування виховного заходу

Суть колективного планування — здійснити добір доцільних варіантів (різних форм) виховного заходу; колективне обговорення цих варіантів, вибір майбутньої творчої справи. Планування відбувається на загальних зборах колективу. 20-14

Зміст діяльності вихованців:

1. Учні розбиваються на мікрогрупи (5-7 осіб). Підстави для такого розподілу можуть бути різні: хто з ким спілкується, за сферами інтересів, дозвільних занять: за кольором очей;.за місяцями народження; за жетонами тощо.

2. Робота учнів у мікрогрупах — висування ідей, внесення пропозицій до змісту майбутньої справи: як краще її організувати? кому брати участь (усьому колективу, окремим мікрогрупам чи зведеній бригаді добровольців)? хто керуватиме (рада колективу, спеціальна рада справи, що складається з представників усіх мікрогруп, командир зведеної бригади)? де і коли краще провести цю справу?

3. Добір мікрогрупою найбільш цікавих і вдалих пропозицій у ході загального обговорення.

4. Визначення плану проведення творчої справи: з яких частин складатиметься? які конкурси, сторінки, розділи включатиме? які ролі будуть виконувати учні під час проведення заходу?

5. Вибори ради справи: хто відповідатиме за підготовку й проведення заходу?

В результаті колективного планування справи учні, по-перше, продумують усю справу від початку до кінця, по-друге, створюють актив, який очолює підготовку проведення справи. Колективне планування може здійснюватись у формі «мозкового штурму». «Мозковий штурм» під час планування колективної виховної справи проводиться у такий спосіб.

Колектив учнів поділяється на групи за бажанням. Усі мікрогрупи отримують завдання: за декілька хвилин відповісти на запитання: «Як краще здійснити задуману справу?»

Після обговорення кожна мікрогрупа висловлює свій варіант справи. Усі групи спільно вирішують, який варіант найкращий, або комбінують висунуті ідеї, створюючи новий варіант. Потім усі мікрогрупи послідовно опрацьовують інші завдання.

У ході «мозкового штурму» учням слід дотримуватися правил:

• не критикувати чужих ідей;

• заохочувати ідеї сміливі, навіть фантастичні;

• заохочувати комбінування й удосконалення висунутих ідей.

Зміст діяльності й позиція вихователя або ведучого зборів: ставити додаткові запитання, зіставляти різні думки, пропонувати їх обгрунтування, підхоплювати й розвивати найбільш цікаві, корисні пропозиції, а наприкінці зборів зводити воєдино й, у разі потреби, організовувати вибори ради справи чи командира зведеної бригади.

Етап III. Організація (підготовка) виховного заходу

На цьому етапі відбувається уточнення, конкретизація плану підготовки й проведення колективної справи, організація виконання цього плану, заохочення ініціативи кожного учасника.

Зміст діяльності вихованців: кожна мікрогрупа має свою ділянку роботи та своє завдання відповідно до розробленого плану.

Керує підготовкою виховного заходу обрана з представників мікрогруп рада справи. Рада керує діяльністю колективу загалом, координує роботу мікрогруп.

Зміст діяльності та позиція вихователя: пропонувати можливі варіанти, проведення заходу (якщо учні утруднюються з їх вибором), керувати добором кращих варіантів.

Учитель бере участь у процесі підготовки заходу, тактовно втручаючись у діяльність мікрогруп:

• вносить пропозиції, радить, підказує варіанти вирішення завдань, труднощів, що виникають;

• надає підтримку в разі утруднень, позитивно оцінює кожен успіх учнів.

Етап IV. Безпосереднє проведення виховного заходу

На цьому етапі здійснюється розроблений керівним органом справи конкретний її план з усіма корективами, внесеними його учасниками в процесі підготовки. Цей етап здійснюється відповідно до плану (сценарію) проведення виховного заходу.

Зміст діяльності вихованців: учні беруть участь у заході в певній ролі, яка має сприяти формуванню окремих особистісних якостей, корекції дезадаптованої поведінки.

Зміст діяльності та позиція вихователя: створює позитивний емоційний настрій під час проведення заходу.

Головне для вихователів — пробуджувати й зміцнювати мажорний настрій дітей, дух бадьорості, впевненості дітей у своїх силах, у своїй здатності нести людям радість, прагнення подолати будь-які труднощі.

Корисні для учнів і можливі відхилення від задуму, які виникають під час проведення заходу. Вони складаються з різних непередбачених обставин і помилок, допущених учасниками заходу — це теж необхідна школа життя.

Важливо не підмінювати собою дітей, стимулювати їх до самостійного пошуку виходу зі складних ситуацій.

Етап V. Підбиття підсумків, оцінювання результатів заходу

Рада справи спрямовує колектив на пошук найкращого способу вирішення питань, підхоплює і розвиває найцінніші ідеї, систематизує і узагальнює їх.

Участь кожного вихованця в оцінюванні колективної творчої діяльності можна забезпечити й іншими засобами: бесідами та анкетами, стінгазетою чи лінійкою з творчими рапортами.

Вихователі підбивають підсумки виконання завдані, на нараді педагогів, які беруть участь у даній колективній творчій діяльності, на зборах вожатих, на нараді батьківського активу, на батьківських зборах.

Зміст діяльності вихованців: аналізуючи підсумки проведеної колективної справи (в мікрогрупах чи на загальних зборах), школярі відповідають на запитання:

• Що відбулося добре? Що вдалося виконати із запланованого? Завдяки чому? Кому ми повинні ви¬словити подяку? (Називають конкретні імена.)

• Що в нас не вийшло й чому? (Аналізують відхилення від початкового плану, невдачі.)

• Що варто використовувати й надалі? перетворити на традиції? Які уроки маємо врахувати на майбутнє?Підбиття підсумків можна здійснювати в різних

формах: анкети-оцінювання, «блискавки», стінні, радіо-, фото-, «живі» газети, присвячені підсумкам зробленого; лінійки з творчими рапортами.

Зміст діяльності та позиція вихователя: вихователь навчає школярів оцінювати результати своєї діяльності; розробляє разом з учнями критерії такого оцінювання.

Важливо вчити дітей помічати навіть невеликий успіх інших і позитивно його оцінювати.

Негативний зворотний зв'язок може бути використаний стосовно діяльності, яка виходить за межі встановлених норм, завдає шкоди іншим, спричиняє невдачі в реалізації задуманої (планованої) діяльності.

Етап VI. Організація післядії

На цьому етапі діти виконують рішення, ухвалені загальними зборами, вносять зміни у творчі доручення мікрогрупам, пишуть статті за матеріалами колективної творчої справи, задумують нову справу тощо. Колективна творча діяльність різноманітна за формою та змістом. Вона стає центром цілої серії різноманітних колективних творчих справ.

Зміст діяльності вихованців: на основі проведеного аналізу учні разом з учителем визначають наступну колективну справу і вносять у неї необхідні корективи.

Зміст діяльності та позиція вихователя: вихователь навчає вчитися, вносити корективи в діяльність, вказує на необхідність використання досвіду в процесі організації та проведення аналогічних виховних справ.

Алгоритм підготовки і проведення виховного заходу

Психолого-педагогічний аналіз обстановки в колективі, необхідність проведення заходу та формулювання його мети.
Планування заходу.
Організація виховного впливу на колектив (особистість).
Безпосередній вплив на колектив (особистість). Проведення виховного заходу.
Аналіз виховного заходу.

І. Планування виховного заходу:

Визначити теми заходу та чітке формулювання його мети, завдань заходу; визначити на виховання яких якостей школярів спрямовано захід.
Врахувати рівень вихованості учнів під час визначення мети і завдань заходу, тактовно допомогати учням.
Визначити місце даного заходу в загальній системі виховної роботи.
Врахувати, що кожна дитина, яка бере участь у тому чи іншому заході має цілісну соціально-психологічну структуру, ім’я якої - особистість.
При підготовці заходу необхідно врахувати вік дітей та їх індивідуальні особливості.
Готуючи виховний захід, необхідно мати на увазі, що навіть при найкращій підготовці та майстерності учитель не досягне задуманої мети, якщо самі вихованці не братимуть активну участь у підготовці і проведенні заходу.
Проявляти творчість: виховний вплив на дітей, зацікавленість, поради та допомога вчителя.
Психологічно налаштувати учнів на виховну сутність заходу.

II. Процес підготовки:

Спрямовуюча роль класного керівника (педагога - організатора, керівника гуртка) у ході підготовки заходу, тактовна допомога учням.
Визначити роль органів самоврядування під час підготовки й проведення заходу.
Забезпечення в процесі підготовки згуртованої, злагодженої роботи колективу; формування стосунків співробітництва, взаємодопомоги, вимогливості;
Організація діяльності учнів (вихованців): уточнення обов'язків і повноважень кожного учня (вихованця) та встановлення конкретних термінів виконання окремих завдань тощо.

III. Проведення заходу:

1. При організації заходу слід подбати про:

місце проведення, оформлення приміщення, обладнання, використання наочності, ТЗН;
своєчасність початку та організоване проведення;
дотримання регламенту, доцільність його використання;
участь представників громадськості, батьків у проведенні заходу; ефективність їхньої участі;
дотримання під час заходу санітарно - гігієнічних вимог, правил пожежної безпеки, ТБ;
запобігання перевтомі та врахування особливостей фізичного розвитку учнів ( вихованців );
зовнішній вигляд учнів ( вихованців );
дисципліна.

2. Зміст виховного заходу повинен відповідати вимогам:

Цілеспрямованість;
Чи доведено мету до учнів?;
Зв'язок із життям класу, школи, району, міста;
Обговорення під час проведення заходу питань, які хвилюють школярів;
Врахування вікових та індивідуальних особливостей;
Емоційна насиченість заходу;
Вплив заходу на розширення світогляду учнів, на розвиток пізнавальних інтересів.

3. Методика проведення виховного заходу:

Оптимально обрати форму проведення (бесіда, ранок, лекція, година спілкування, конференція, конкурс).
Визначити роль класного керівника (педагога - організатора, керівника гуртка) у проведенні заходу, врахувати рівень його педагогічної майстерності.
Передбачити наявність елементів обговорення, відкритого обміну думками в ході заходу.
Визначити рівень самостійності школярів в обговоренні проблем.

IV. Аналіз результатів виховного заходу:
Досягнення поставлених педагогом мети та завдань даного заходу.
Виконання плану заходу.
Аналіз ставлення школярів до змісту заходу, рівень їхньої активності.

Основні вимоги до проведення виховного заходу

Чітка назва заходу та розуміння вихователем його мети.
Планування основних етапів заходу та визначення завдань кожного з них.
Організація підготовки заходу у відповідності до поставленої мети.
Визначення оптимального змісту виховного матеріалу з урахуванням основних принципів організації виховного процесу.
Вибір найбільш раціональних методів і прийомів виховного впливу на учнів на кожному етапі заходу.
Чіткість виховного заходу, оптимальний його темп і ритм.
Гнучкість та широта "виховного маневру".
Різноманітність і творчий характер діяльності учнів.
Взаємозв'язок заходу з попередніми та наступними формами виховної та навчальної роботи з учнями.

Орієнтовна схема аналізу виховного заходу

I. Аналіз готовності педагога (педколективу) до проведення виховного заходу:

постановка мети і завдань заходу, на виховання яких якостей школярів спрямовано захід;
урахування рівня вихованості учнів під час визначення мети і завдань заходу, тактовна допомога учням;
місце даного заходу в загальній системі виховної роботи.

II. Процес підготовки:

спрямовуюча роль класного керівника (педагога-організатора) у ході підготовки заходу, тактовна допомога учням;
роль органів самоврядування під час підготовки й проведення заходу;
забезпечення в процесі підготовки згуртованої, злагодженої роботи колективу; формування стосунків співробітництва, взаємодопомоги, вимогливості;
Організація діяльності учнів, уточнення обов’язків і повноважень кожного учня та встановлення конкретних термінів виконання окремих завдань тощо.

III. Проведення заходу:

Організація:

Місце проведення, оформлення приміщення, обладнання, використання наочності, ТЗН.
Своєчасність початку та організоване проведення.
Дотримання регламенту, доцільність його використання.
Участь представників громадськості, батьків у проведенні заходу; ефективність їхньої участі.
Дотримання під час заходу санітарно – гігієнічних вимог, правил пожежної безпеки, ТБ.
Запобігання перевтомі та врахування особливостей фізичного розвитку учнів.
Зовнішній вигляд учнів.
Дисципліна.

Зміст:

Цілеспрямованість; чи доведено мету до учнів (вихованців ).
Зв'язок із життям класу, школи, району, міста.
Використання під час проведення заходу питань, які хвилюють школярів.
Врахування вікових та індивідуальних особливостей.
Емоційна насиченість заходу.
Вплив на розширення світогляду учнів, на розвиток пізнавальних інтересів.

Методика проведення:

Чи оптимально обрано форму проведення ( бесіда, ранок, лекція, година спілкування, конференція, конкурс ).
Роль класного керівника ( педагога - організатора) у проведенні заходу, його педагогічна майстерність.
Наявність елементів обговорення, відкритого обміну думками в ході заходу.
Рівень самостійності школярів в обговоренні проблем.

IV. Результати:

Досягнення поставлених педагогом мети та завдань даного заходу.
Виконання плану заходу.
Аналіз ставлення школярів до змісту заходу, рівень їхньої активності.
Чи був захід цілісною системою, не об’єднаних між собою частин?
Що вдалося краще, що гірше?

Цікаві знахідки педагога.

Загальні висновки

Рекомендації

Блог Козак Галини Дем'янівни

Кількість переглядів

Методичні рекомендації