Опис досвіду роботи

Опис досвіду роботи

«Формування здоров’язберігаючих компетентностей

у вихованні   молодого покоління»

класного керівника 10 класу

Козак Галини Дем’янівни

Сучасна школа знаходиться в стані реформування. Основною метою

сучасної освіти є виховання активної, творчої особистості, що може взяти на

себе відповідальність за своє благополуччя та за благополуччя суспільства в

цілому.

 Але в жодному навчальному закладі  дитина, що має негаразди із само-

почуттям у фізичному чи соціальному плані, не в змозі досягти певних вершин

в освіті.

        

  За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я «Здоров’я - це стан

повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки від-

сутність хвороб і фізичних вад». В Україні Конституцією визначено, що життя і

здоров’я дитини - це найвища цінність.

       

  Але ми  – класні керівники не маємо можливості чітко визначити стан

здоров’я дитини. І лише спостереження  за поведінкою учнів дають

змогу нам зробити висновок: чи в змозі дитина плідно навчатися та розвиватися

в школі.

         

  Основне призначення класного керівника зумовлене сучасним завданням, яке

ставить перед собою суспільство, - максимальний розвиток кожної дити-

ни, збереження її неповторності, розкриття її потенційних талантів та створення

умов для нормального духовного, розумового та фізичного вдосконалення.

   

Впродовж  багатьох років я працюю над проблемою «Формування здоров'язберігаючих 

компетентностей  у вихованні молодого покоління».

  

   Мету своєї роботи вбачаю у тому, щоб виховати здорову, високомораль-

ну , соціально активну особистість.

      Працюючи з класним колективом, я ставлю перед собою такі виховні

завдання:

      1.     Виховувати в учнів любов до свого народу, його мови, звичаїв і традицій.

     

 2.     Сприяти розвитку особистості дитини, формуванню її інтелектуального,

         морального потенціалу.

  3.     Забезпечувати опанування учнями цілісної системи знань про

         навколишнє середовище, практичних вмінь і навичок, способів творчої

         діяльності, прийомів і методів самопізнання і розвитку.

   4.     Виховувати в учнів цілісне сприйняття себе і навколишньої соціальної та

           природної дійсності.

        5.     Узгоджувати інтереси особистості з інтересами членів класної спільноти,

              з особливостями колективу класу та умовами його життєдіяльності.

       

         6.     Для зміцнення трудової дисципліни і поведінки учнів постійно

               акцентувати увагу на необхідності виконання правил для учнів.

 

          7.     Здійснювати правове виховання дітей, ознайомлювати з правовою

                відповідальністю, окремими статтями Кримінального кодексу України.

          8.     Зміцнювати здоров’я дітей, добиватися сумлінного ставлення до уроків

              

           фізичної культури, спортивних секцій, ранкової зарядки.

          9. З метою вивчення природи рідного краю організовувати екскурсії і

              походи.

      10. Виховувати повагу до вчителів, старших, батьків.

   Як класний керівник, прагну створити  таке виховне середовище, яке буде

сприяти формуванню ціннісного ставлення учнів насамперед до самих себе.

Адже, щоб полюбити інших людей, потрібно спочатку полюбити себе. Тому

навчаю учнів цінувати себе як носія фізичних, духовних та соціальних сил.

Проблему формування здорового способу життя в учнів  вирішую за

допомогою розставляння акцентів на формуванні  позитивного мислення, адже

це є запорукою їхнього успіху в житті.

      

    Впустивши у своє життя позитивне мислення, легше буде дитині досягти

результатів, тому що негативне мислення гальмує будь-який процес у справах.

  Дитина з позитивним  підходом до життя орієнтована на дії, на прояв актив-

ності, на відміну від песимістів, які не вміють, та й не хочуть вийти зі своїх

проблем. Позитивне мислення надає віри учням в себе, у своїх близьких, друзів,

це також і потужний фактор оздоровлення всього організму.

       

  На своєму досвіді й на власному прикладі, на своїх знаннях, набутих у

процесі саморозвитку навчаю своїх учнів мислити позитивно. Переконана, що

усі здорові люди люблять життя. Тому особливу увагу приділяю формуванню

навиків здорового способу життя.

       Вважаю, що моральна культура та соціальна зрілість є дуже важливими

складниками життєвої компетентності сучасної молодої людини. Виховну

роботу спрямовую на формування у дітей особистісних рис громадян

Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної,

художньо-естетичної, трудової, екологічної культури, виховання шанобливого

ставлення до родини, формування навичок здорового способу життя.

     

   Виховуючи шанобливе ставлення до сім'ї, родини,  людей, практикую

тренінги, інтерактивні бесіди на різні теми: «Як поводитися в конфліктній

ситуації?», «Підлітки та їх батьки. Грані взаєморозуміння»; комплекс

корекційних занять «Подолання невпевненості у спілкуванні з однолітками»,

уроки спілкування: «Як стати товариською людиною», «Як критикувати, не

ображаючи». Такі заходи сприяють формуванню в учнів необхідних

комунікативних та соціальних компетентностей, вихованню моральної

культури. Організовую години спілкування:  «Свято Матері»,

«Життя – дар Божий! Бережіть його», «Твоє здоров’я у твоїх руках, тож бережи

його щоднини.», «Жінка - одвічна загадка природи», «Людина починається з

добра.», «Щирий сміх – продовжує життя.» .

       

  Враховуючи екологічні проблеми сьогодення, задля виховання ціннісного

ставлення до природи проводжу екологічні тренінги, організовую екскурсії,

екологічні акції.  З власної ініціативи вихованці приймали участь у акції –

«Посади дерево», «Парк».Ці заходи виховують свідоме ставлення до природних

багатств, формують екологічну культуру учнів, розуміння своєї єдності з

природою.

          

 Важливою складовою змісту виховання особистості є ціннісне ставлення до

праці. Воно передбачає усвідомлення дітьми соціальної значущості праці,

розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, сформованість

працелюбності як базової якості особистості. Вважаю, що важливим завданням

сучасної школи є виховання творчої конкурентноздатної  особистості, яка

усвідомлює суспільну значимість праці . Відношення учнів до праці можна

побачити під час прибирання шкільної території, клумби, чергувань у класі та

проаналізувати, спілкуючись з батьками.

          

  Усю свою роботу організовую так, щоб виховати національно свідомих

громадян, патріотів, які б щиро любили свою вітчизну, шанобливо ставились до

історії та духовної спадщини свого народу.

   

Важливу роль відводжу роботі щодо створення згуртованого дієвого

активного класного колективу. Вважаю, що колектив має важливе значення у

процесі виховання особистості, а значить високоморальна соціально активна

особистість може сформуватися лише в колективі з високим рівнем розвитку.

  

 Ступінь формування навичок здорового способу життя залежить від того,

наскільки класний керівник створює передумови для самореалізації особистості,

розкриття її природних задатків, прагнення до свободи, відповідальності,

творчості. Зрештою метою розвитку здорової особистості є самовиховання

учнів, тобто спонукання їх до самопізнання та відповідального ставлення до

свого здоров’я. Для того, щоб вирішити це завдання, розпочинаю свою роботу

із класним колективом з психолого-педагогічної діагностики. Впродовж

навчального року здійснюю початкову, корегуючу та узагальнюючу

діагностику.

         Найбільш поширеною формою роботи з батьками, яку я використовую з

метою зростання педагогічної обізнаності батьків, є батьківські збори. Їх

проводжу систематично, не рідше 2 разів у семестр. Причому практикую

проведення комбінованих батьківських зборів, на яких обговорюю різні

сторони роботи з батьками, у тому числі піднімаю актуальні проблеми

виховання та навчання дітей. Зокрема, тематика батьківських зборів включає

проблеми адаптації школярів до навчання у школі, психологічні особливості

учнів підліткового віку, попередження насилля в сім’ї та дитячих колективах,

здоровий спосіб життя, формування пізнавальної активності учнів, прагнення

до самоосвіти та інші.

Отже, підсумовуючи досвід моєї роботи щодо формування в молодого

покоління навичок здорового способу життя,  хочу виділити п’ять,  на мою

думку, важливих аспектів:

1. Самому жити так, як розповідаєш.

2. Звертати увагу на позитивні емоції та позитивні приклади.

3. Допомагати в самореалізації.

4. Зацікавлювати заходами.

5. Вірити в результат.

Опис  виховної роботи

10 класу Великоомелянського НВК «школа - гімназія»

  Метою виховання є формування національно свідомої, морально-духовної  і

життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як

громадянин, сім'янин, професіонал.

     Як відомо, розбудова української держави ставить на порядок денний

надзвичайно важливе і невідкладне завдання – виховання справжнього

громадянина і патріота рідної землі. Лише люди, безмежно віддані українській

національній ідеї, здатні відстояти незалежність, соборність України, вивести її

з тимчасових соціально – економічних труднощів на шлях прогресу і

процвітання.

   

    З огляду на це побудова нового демократичного, гуманного суспільства, яке    

орієнтується на високі національні і загальнолюдські цінності, набуває,

насамперед, виховного характеру. Особливо це стосується підростаючого

покоління. Виховуючи школярів, потрібно враховувати, що пріоритетними

рисами ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави для них має

бути відповідальність і дієвість. Учні мають не тільки ідентифікувати себе з

українським народом, але й прагнути жити в Україні, розбудовувати свою

країну, служити Вітчизні на шляху її національного демократичного

відродження; працювати на її благо, захищати її; поважати закони України і

дотримуватися Конституції; володіти державною мовою; визнавати пріоритети

прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість. В нашій країні

школа посідає провідне місце у підготовці молодого покоління до життя. В

школі здійснюється цілеспрямований педагогічний процес, який є керованим.

   Принципове значення в досягненні мети та ефективній реалізації змісту

виховання патріотизму в учнівської молоді приділяється учителю, його

професійній готовності та переконанні в необхідності його здійснення,

духовному і моральному самопочутті, в якому виявляється любов і щирість

ставлення до Батьківщини і яке є запорукою успішності прищеплення учням

відповідної якості.

      Школа несе моральну відповідальність за розвиток громадянської культури

і й відповідальності учнів за майбутнє своєї держави. Тому значення школи

неоціненне адже саме молодому поколінню  в недалекому майбутньому

відстоювати та примножувати здобутки нашої незалежності. Зараз, в умовах

економічної кризи, відбувається інтенсивний процес соціальної і моральної

деградації частини учнівської молоді, надмірного захоплення негативними

формами комерційного бізнесу і низькопробною зарубіжною культурою.

Відтак, притуплюються природні потреби в пізнанні, втрачається інтерес до

чесної праці, знецінюються духовні ідеали.

    З огляду на викладене, актуальними є наукове розроблення і практичне

забезпечення, по суті нової системи громадянського виховання, мета якого –

сформувати в учнів комплекс громадянських якостей, потребу захищати

інтереси України, реалізовувати свій особистісний потенціал на благо

зміцнення Української Держави. Проблема формування громадянина України

сьогодні є однією з найактуальніших, яка вимагає невідкладного розв’язання.

     На початковому етапі діяльності в якості класного керівника  10 класу,

виникає бажання створити систему діяльності класного колективу, яка сприяла

б, насамперед, формуванню бажання кожного учня відчути себе частиною

«механізму», який «заведено» для особистого творчого пошуку та

налаштування на роботу групи як живого організму, а не функціонального

підрозділу, який втрачає свою унікальність у статистично-аналітичному

процесі.

 Проблемна тема виховного процесу мого класу: «Формування здоров’язберігаючих  компетентностей   у вихованні   молодого покоління»

     Шляхами реалізації стратегічної цілі є комплекс заходів, спланованих

відповідно до розділів та років навчання. Різноманітними є форми проведення

заходів, серед яких анкетування, ігрові програми, засідання дискусійного клубу,

зустрічі з відомими земляками, екскурсії, пошукові експедиції, акції, вечори,

диспути, лекції, круглі столи з батьками, інтелектуальні ігри, спортивні

змагання, колажі, фотовиставки, коротко та довготривалі моно, мульти та

мегапроекти.

   В наш час розгулу вседозволеності, втрати старих, непридатних для життя

орієнтирів і тимчасового духовного бездоріжжя, важко переоцінити значення

ціннісних орієнтацій як умови розвитку особистості, здатної до самостійного і

відповідального вибору.

   З огляду на сказане, стає цілком очевидною нагальна необхідність створити

нову систему цінностей, яка б слугувала орієнтиром у вихованні молодого

покоління та громадян будь – якого віку. Така система загалом і кожен її

структурний компонент зокрема, мають становити одне ціле, в якому

об’єднуючим началом є духовність людини.

    Духовність – це втілення в світоглядних орієнтаціях людини сподівань,

прагнень, ідеалів, духу народу, нації, що визначає спрямованість особистісних

потреб, бажань і зумовлює настанову на відповідний життєвий вибір. Це

осмислення людиною гуманістичного сенсу мети людської життєдіяльності.

Приступаючи до дослідження психологічних закономірностей виховання

громадянської свідомості та самосвідомості особистості, було побудувано

концептуальну модель зрілої особистості громадянина.

  Зараз є необхідність формування нових ціннісних орієнтацій, нових ціннісних

ідеалів, ціннісного світогляду людини, яка буде жити і працювати в ХХІ

столітті в Україні – незалежній європейській державі, де цільові та ціннісні

орієнтації сполучатимуть творчість, нові оригінальні ідеї з народними

традиціями та культурою.

  Виховати громадянина – означає підготувати підростаючу особистість до

участі в розв’язанні нагальних і перспективних завдань нашої молодої держави,

до управління її справами, виконання функцій трудівника і господаря,

керівника і виконавця, громадського діяча і захисника Батьківщини.

  Виховання громадянськості у дітей позитивно впливає і на зростання почуття

громадянськості самих батьків. Вже сам факт наявності дітей загострює інтерес

батьків до справ держави, адже як справедливо зазначав Фрідріх Ніцше,

“маючи на увазі щастя своїх нащадків, природно брати участь у обговоренні

проблем держави, в роботі всіх державних інституцій та їх зміні”. Намагаючись

виростити дітей гідними бути справжніми українськими громадянами, батьки

вимушені постійно вдосконалювати власні громадянські якості.

  Із проголошенням самостійності і незалежності, Україна стала на шлях

переходу до громадянського суспільства, кожен член якого має право одержати

вільний розвиток особистості. З одного боку, молода держава повинна створити

всі умови для виховання свідомих громадян, і з другого боку, заможну, духовно

та матеріально багату Українську державу, можуть збудувати лише її палкі

патріоти, об’єднані національною ідеєю – ідеєю незалежності та державності.

  З огляду на це, дуже важливим і актуальним є концептуальне осмислення на  

новому рівні наукових та прикладних засад громадянського виховання,

визначення його суті, цілей і завдань, обґрунтування ефективних принципів,

засобів і методів формування у дітей, підлітків і молоді високих громадянських

якостей. Наявність яких дасть їм повне право називатися громадянами

Української держави.

  Теоретичною і методологічною основою цього можна вважати прийняті

молодою Українською державою важливі документи, насамперед Конституцію

              України, закони “Про громадянство України”, “Про освіту”,  Національна 

               програма     виховання дітей та учнівської молоді в Україні,   Концепція  

                        національно – патріотичного виховання дітей та молоді,  “Державна

національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”)”, яка, зокрема,

передбачає комплекс заходів, спрямованих на відродження і розбудову

національної системи освіт “як найважливішої ланки виховання свідомих

громадян –патріотів Української держави”.

 Пріоритетними  напрямками виховної системи  10 класу є:

·         Сприяння розвитку громадянської позиції, почуття власної потрібності в

спільній справі на засадах учнівського самоврядування, що має на меті

формування вміння в дітях співробітничати на принципах партнерства,

гласності, демократизму.

·         Створення сприятливих умов для особистісної зрілості та духовного зростання

учнів.

·         Творче поєднання різновидів діяльності та принципів (ділового, педагогічно-

психологічного) партнерства з метою створення атмосфери сприятливого

спілкування на теренах творчості, спільної праці та взаємодопомоги для

 досягнення поставленої мети.

·         Формування здорової життєвої компетентності, виховання потреби в

самовдосконаленні.

  Забезпечення комплексного виховного впливу, що формує ініціативну, здатну

приймати нестандартні рішення, цілісну особистість, якій притаманні

толерантність, гуманність.

·         Конкретизація колективних творчих справ та створення поля можливостей для

самореалізації школярів у конкретних справах.

·         Забезпечення прав і інтересів учнів, відвернення дітей від асоціальних форм

поведінки.

1. Здійснення    системно-творчого підходу як стратегії побудови  виховного

процесу .

2. Ціннісне забезпечення процесу виховання.

3. Інтеграція  виховних впливів у системі особистісно зорієнтованої виховної

роботи   з  школярами.

Учні відвідують шкільні гуртки: «Початковий курс театрального мистецтва»,

«Паперопластика», «Петриківський розпис», «Квілінг», «Юні знавці лікарських

рослин», «Етнолялька», «Гурток колективу естрадної пісні».(Додаток 1)

Я використовую такі форми виховної роботи:

·         Учнівські проекти як інтерактивна форма, що ефективно сприяє засвоєнню

демократичних цінностей, та вчать вихованців визначати проблеми та

знаходити шляхи їх вирішення.

·         Створення й робота дружніх об’єднань, що працюють у спільному руслі: батьки

і діти.

·         Скарбничка ідей, банк добрих справ – живильне джерело в становленні

особистісної зрілості й життєвої компетенції.

·         Тренінги, інформаційні години, інсценізація здоров’язберігаючої  орієнтації.

·         Акції милосердя в рамках класного, шкільного, позашкільного простору.

·         Усвідомлена участь учнівського самоврядування у вирішенні важливих питань

життя класу, школи.

·         Години спілкування, тематичні вечори, спільна підготовка та проведення

заходів, клуби, зустрічі з людьми різних професій як шлях до утворення міцних

зв’язків між дітьми та дорослими і яскравий спосіб самовираження особистості.

Використання всіх видів творчої діяльності на тлі прояву здібностей дітей.

 Модель виховної системи роботи 10 класу має назву « Я- особистість»:

«Я - лідер»: Диспут «Активна життєва позиція. Чи важливо її мати?»,година

спілкування «Шлях до успіху», диспут «Привіт! Я – конфлікт», «Дружба і

побратимство».

«Я і моє здоров’я»:година спілкування «Про шкідливість нікотину»,«Алкоголь

– небезпечний ворог організму», відверта бесіда «Дівоча розмова».

«Я – частинка природи»:Година спілкування «Бережіть і творіть красу

земну», Година спілкування «Дивосвіт природи», «Лісові робінзони», «Щедрий

голос природи змалку слухаю я».

«Я і закон»:  Усний журнал «Конвекція ООН про права дитини», « Слідство

ведуть знавці»,Правовий ринг «Права дитини».

 «Я - патріот»: Диспут « Що означає бути справжнім патріотом»,година

громадськості «Моя найкраща в світі сторона – чарівна, неповторна Україна»,

«Україна – європейська держава».

 «Я і творчість»: конкурс малюнків, конкурс колажів, творча світлиця «Мої

вірші».

 «Я - господар»: Акція «парк», конкурс на кращий проект «Моя клумба».

 «Я і моя родина»:родинне свято «Шануймо старість»,година спілкування

«Мамо рідненька», «День ангела в нашому домі».

Прогнозовані результати виховної діяльності 10 класу:

забезпечення у молодого покоління розвинутої патріотичної свідомості і

відповідальності, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне

благо, збереження та шанування національної  пам’яті;

·         самодостатня,  високоосвічена, інтелектуальна особистість;

·         активний творець власної долі та суспільного життя;

·         фізично здорова особистість, яка пропагує здоровий спосіб життя;

·         людина адекватної, виваженої поведінки за будь-яких умов;

·         особистість, наділена усіма чеснотами, високою моральністю, людина –

·         гуманіст, толерантна, чуйна, співчутлива;

·         ініціативна, законослухняна особистість, патріотична й сповнена національної

гідності;

·         креативна, творча, висококультурна особистість, якій притаманні естетичний

смак і почуття любові до життя.

  Врахування всіх аспектів упровадження комплексної виховної системи

створює таке виховне та освітньо - розвивальне середовище, у взаємодії з яким

у  вихованця формуються ціннісні орієнтації, створюються ті природні

оптимальні умови, за яких учень з об'єкта виховання  перетворюється на суб'єкт

індивідуального морального розвитку на основі збереження (а при потребі й

відтворення) фізичного, психічного, соціального здоров'я вихованця.